23 роки тому, саме 22 липня 2002 року офіційно зареєстрований наш благодійний фонд «Карітас Хмельницький УГКЦ». Тоді він починався з декількох людей та директора отця Івана, які об’єднанні спільною місією та любов’ю до людей, вирішили продовжити робити добрі справи не просто як приватні особи, християни, а як офіційно зареєстрована, визнана державою, структура.
В історії фонду були різні етапи, проєкти та ініціативи. З фондом та у ньому працювали різні люди, кожен із яких вносив свою часточку добра у розвиток.
Сьогодні це знана в регіоні Благодійна організація «Благодійний фонд «Карітас Хмельницький УГКЦ», яка є символом добра та турботи про тих, хто потребує.
Фонд, у якому колектив, за останні декілька років, налічував майже дві сотні людей, які працювали заради добра інших.
Фонд, який є надійним та сталим партнером для міжнародних донорів та місцевого бізнесу, для влади різного рівня і кожного хмельничанина, для працівників та підопічних.
Ми віримо, що кожна людина, яка тим, чи іншим чином була долучена до Карітасу, точно на якийсь момент, або ж на все життя, ставала добрішою, щасливішою, огорнутою увагою, любов’ю та милосердям.
Дякуємо усім за роки, які ми разом жили й творили добро, множили його поміж себе і ділилися не лише матеріальними благами, але й теплом, увагою, підтримкою.
Дякуємо партнерам за довіру і постійну підтримку, за розуміння потреб і відкритість до України в цілому та нашого регіону зокрема.
Дякуємо представникам влади та офіційних структур різного рівня за співпрацю та партнерство протягом довгих років роботи.
Дякуємо усім, хто допомагає і долучається до спільноти Карітасу будь-яким чином: волонтери, благодійники, партнери, опікуни, меценати.
Дякуємо працівникам, які у всі часи були частиною Карітасу і дбали про ті добрі справи, які фонд робив.
Та усі ми дякуємо незмінному директору отцю Івану Данкевичу без якого не сталося б цієї історії. Дякуємо за чуйність до покликання Божого тоді, десятки років тому. Дякуємо за те, що протягом усіх років об’єднував, дбав, піклувався, добивався, мотивував, покривав, знаходив, розумів, любив, терпів, підтримував, навчав, жертвував, робив і робить все, що історія добра під назвою “Карітас” тривала й далі.
А усі ми, спільнота Карітас Хмельницький УГКЦ, й надалі будемо відданими руками та люблячим серцем Бога на землі. Спільнота, яка допомагає, огортає любов’ю, дарує милосердя і підтримує коли геть важко, або ж ділить радість, коли вона є.
P.S.: Насправді Карітас – це люди, а не приміщення, але ці люди, в різні періоди, пройшли саме через ці приміщення
