Пані Людмила та пан Володимир уже 47 років живуть пліч-о-пліч. Їхній шлях – це не просто хроніка десятиліть, це приклад глибокої прив’язаності, турботи та вміння бути опорою одне для одного за будь-яких обставин.
Для подружжя важким іспитом спільного життя стала війна та болісне рішення – залишити все нажите роками. Вони родом з Донеччини. У перші місяці повномасштабного вторгнення пережили окупацію, а в серпні 2024 року змушені були виїхати до Хмельницького з надією на швидке повернення. Та реальність виявилася складнішою – повертатися нікуди.
У Хмельницькому пані Людмила та пан Володимир не залишилися наодинці зі своїм болем. У новому місті вони знайшли підтримку у нашому благодійному фонді і стали підопічними проєкту «Догляд вдома задля розширення можливостей і добробуту людей 2026». Тепер поруч з ними є соціальний працівник – людина, яка стала підтримкою і частиною їхнього нового життя. Він допомагає з побутовими питаннями, підтримує у щоденних викликах і залишається на зв’язку, коли це потрібно.
У межах проєкту пара відвідує заняття, знайомиться з людьми, чиї історії перегукуються з їхньою.
«У щирому спілкуванні, у простих розмовах за чашкою чаю та спільно проведеному часі ми знаходимо розраду та сили рухатися далі», – ділиться подружжя.
Проєкт «Догляд вдома задля розширення можливостей і добробуту людей 2026» реалізовується командою Карітас Хмельницький УГКЦ за підтримки Caritas Ukraine та Caritas Deutschland Домашня опіка
