Copyright 2019 - Khmelnytskyi Caritas 2016 (c)

«Діти охоче завжди чимось займаються. Це дуже корисно, а тому не тільки не слід цьому заважати, але потрібно подбати, щоб завжди у них було що робити.» Коменський Я.

Цей вислів коротко описує те, що відбувається на наших заняттях в Християнській школі розвитку. Наші маленькі вихованці завжди чимось зайняті. Завжди пізнають щось нове і цікаве. Часто запитують: «що ж ви там робите в тій Школі? Що розвиваєте? Чому саме Християнська школа розвитку?Почну з кінця. Чому християнська? А яка ж іще? На сьогодні практично всі забули, що моральні чесноти які ми всі прагнемо розвинути – це саме християнські чесноти. Саме християнство вчить, що любов – це найголовніше. Діти дуже тонко це відчувають. Кожне наше заняття починається  і завершується молитвою. Якби ви бачили, як це щиро і невимушено відбувається в наших малюків! Нам варто повчитися в наших дітей. 

Непомітно промайнув час літніх канікул і відпусток. В той час, коли всім ще хочеться трішки продовжити відпочинок, учні Християнської школи розвитку , що діє при Благодійному фонді Карітас, не можуть дочекатися початку навчального року. Якщо вже бути відвертою, то і ми, педагоги, теж чекали наших маленьких учнів. Хоча індивідуальні заняття з психологом та педагогом тривали і влітку, але групових занять все ж не було.

 

Зізнаюся, було трішки лячно, що після канікул все доведеться починати спочатку. Адже дітки в ранньому віці так швидко забувають! Але моя тривога виявилася даремною. Після кількох хвилин «включення в процес» все пішло як завжди – швидко, весело, а головне – продуктивно. Воно і не дивно, адже провідною діяльністю в нашої малечі ще є гра, а наші заняття і побудовані  у формі гри. Гри, де одна діяльність змінює іншу настільки швидко, що дитина не встигає занудьгувати, але встигає «вхопити» головне.

Наймолодші дітки з задоволенням дзвонять у дзвіночок, розглядаючи його разом з мамою, формуючи тим самим пінцетний захват. Полюбляє наша малеча повзати і вивчати на дотик ( а іноді і на зуб) нашу сенсорну доріжку. Цей процес однаково люблять і мами, і дітки))).Адже завдяки різній текстурі наші килимочки справді приємні на дотик. А в якому захваті вони від пісочниці! Бо де ще можна закопувати ручки в пісок і не турбуватися про їх чистоту?)) А також, завдяки піску, вчитися долати перший стрес. Тобто, без сенсорного розвитку нам нікуди.